1-а хронiкиРозділ 19 |
|
1 |
|
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
|
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
|
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
|
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
|
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
|
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
|
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
|
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
|
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
|
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
|
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
|
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
|
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
|
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
|
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
|
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
|
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
|
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |
1-я книга ПаралипоменонГлава 19 |
|
1 |
|
2 Давид сказал: сделаю милость с Хануном, сыном Нахашовым, потому что отец его сделал милость со мною. И послал Давид послов утешать его об отце его; и пришли рабы Давидовы в землю сынов Аммоновых к Хануну, утешать его. |
|
3 И сказали князья сынов Аммоновых Хануну: неужели глазам твоим представляется, что Давид из почтения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли пришли рабы его к тебе, чтоб узнать, как потом разорить, и чтоб высмотреть землю сию? |
|
4 И взял Ханун рабов Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их до половины, до ног, и отпустил их, |
|
5 И пошли, и донесли Давиду о людях сих, и - как люди сии были весьма осрамлены, то послал им навстречу, и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастет борода ваша, и тогда возвратитесь. |
|
6 |
|
7 И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Маахи с его народом. Они пришли, и расположились станом пред Медевою. И сыны Аммоновы собрались из городов своих, и выступили на войну. |
|
8 |
|
9 И выступили сыны Аммона, и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, стали отдельно на поле |
|
10 Иоав, видя, что предстоит ему битва спереди и сзади, выбрал из всех отборных Израильтян, и выстроил их против Сириян. |
|
11 А остальный народ поручил Авешаю, брату своему, чтобы они выстроились против сынов Аммоновых. |
|
12 И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты приди ко мне на помощь; если же сыны Аммоновы будут одолевать тебя, то я помогу тебе. |
|
13 Будь тверд, и будем твердо стоять за народ наш и за города Бога нашего, и Господь пусть творит, что угодно Ему. |
|
14 И вступил Иоав и народ, бывший с ним, в сражение с Сириянами; и они побежали от него. |
|
15 Сыны Аммоновы, видя, что Сирияне побежали, побежали и сами от Авешая, брата его, и ушли в город. Иоав после сего отправился в Иерусалим. |
|
16 |
|
17 Когда донесено о сем Давиду, он собрал всех Израильтян и перешел Иордан, и пришел к ним, и расположился подле них, и выстроился Давид к битве с Сириянами, и они сразились с ним. |
|
18 И побежали Сирияне от Израиля, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц, и сорок тысяч пеших, и Шофаха военачальника умертвил. |
|
19 Подвластные Гадар-езеру, видя, что они поражены Израилем, примирились с Давидом и подчинились ему. И не хотели уже Сирияне помогать сынам Аммоновым. |
1-а хронiкиРозділ 19 |
1-я книга ПаралипоменонГлава 19 |
|
1 |
1 |
|
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
2 Давид сказал: сделаю милость с Хануном, сыном Нахашовым, потому что отец его сделал милость со мною. И послал Давид послов утешать его об отце его; и пришли рабы Давидовы в землю сынов Аммоновых к Хануну, утешать его. |
|
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
3 И сказали князья сынов Аммоновых Хануну: неужели глазам твоим представляется, что Давид из почтения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли пришли рабы его к тебе, чтоб узнать, как потом разорить, и чтоб высмотреть землю сию? |
|
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
4 И взял Ханун рабов Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их до половины, до ног, и отпустил их, |
|
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
5 И пошли, и донесли Давиду о людях сих, и - как люди сии были весьма осрамлены, то послал им навстречу, и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастет борода ваша, и тогда возвратитесь. |
|
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
6 |
|
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
7 И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Маахи с его народом. Они пришли, и расположились станом пред Медевою. И сыны Аммоновы собрались из городов своих, и выступили на войну. |
|
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
8 |
|
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
9 И выступили сыны Аммона, и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, стали отдельно на поле |
|
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
10 Иоав, видя, что предстоит ему битва спереди и сзади, выбрал из всех отборных Израильтян, и выстроил их против Сириян. |
|
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
11 А остальный народ поручил Авешаю, брату своему, чтобы они выстроились против сынов Аммоновых. |
|
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
12 И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты приди ко мне на помощь; если же сыны Аммоновы будут одолевать тебя, то я помогу тебе. |
|
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
13 Будь тверд, и будем твердо стоять за народ наш и за города Бога нашего, и Господь пусть творит, что угодно Ему. |
|
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
14 И вступил Иоав и народ, бывший с ним, в сражение с Сириянами; и они побежали от него. |
|
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
15 Сыны Аммоновы, видя, что Сирияне побежали, побежали и сами от Авешая, брата его, и ушли в город. Иоав после сего отправился в Иерусалим. |
|
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
16 |
|
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
17 Когда донесено о сем Давиду, он собрал всех Израильтян и перешел Иордан, и пришел к ним, и расположился подле них, и выстроился Давид к битве с Сириянами, и они сразились с ним. |
|
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
18 И побежали Сирияне от Израиля, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц, и сорок тысяч пеших, и Шофаха военачальника умертвил. |
|
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |
19 Подвластные Гадар-езеру, видя, что они поражены Израилем, примирились с Давидом и подчинились ему. И не хотели уже Сирияне помогать сынам Аммоновым. |